[color="#4b16ad"][b]Дідусю, дідусю..Чому так раптово
Серед ночі вийшов у путь?
З життя – в небуття.. Не сказавши ні слова,
Хоч би натякнув як-небудь,
Що час вже настав, що земне залишаєш,
Що кличе твій Ангел з небес…
Життя не повернеш.. В кого запитаєш,
Чи гідно несемо свій хрест?
На шостому, сьомому поверсі неба,
Де місце тобі дав Господь?
В твоєї душі хоч якась є потреба?
До нас уві сні хоч приходь..
Кажи нам про все,наставляй, як раніше,
Будь поруч в заплакану мить,
Як Ангел небесний..Тобі там видніше,
І як на долоні весь світ.[/b]
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445364
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.08.2013
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)