Смуток мого блюзу.

Я  знаю:  десь  ти  промайнув
в  моєму  серці  -  досі  твоє  слово,
про  вічність,  там  де  нас  нема  
про  те,  як  боляче  і  як  суворо
над  нами  марила  весна…
і  я  ще  досі    -  у  тобі.
Я    тихо  обнімаю  душу,
яка  в  тобі  далечина  
і  як  це  важко  жити  в  смутку  
коли  душа  твоя  німа,
коли  у  ній  ти  не  знаходиш
собі  єдиного  тепла  …
Я  -  тут!  Я  завжди,  вічно  буду!
нехай  усі  мене  забудуть  -  та  я  -  ще  тут,
я  -    ще  жива!  заради  тебе  жити  мушу,  
бо  у  тобі  -  та  глибина,  яка  чарує  мою  душу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445350
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2013
автор: Lesyunya