Ти поряд щаслива, і Лондон навколо.
Старайся не впасти із мосту завчасно-
Життя вже останнє опише півколо.
Тоді буду мертвим, як твій співучасник.
Високо у небі, де місяця кратер
Літає останній повітряний човен
Навіщо нам стільки, нам вічно страждати?
«Ненавиджу»- крапка, а «люблю»- лиш кома.
А десь під землею, в метро у вагоні
Спішать на науку два юних студента.
Чи варто кохати, щоб битись в агонії?
Хай він і вона вам розкажуть відверто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445224
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2013
автор: fire_maroder