Як воно бути останнім із делаварів?
Останнім із племені могікан...
Жертвою колонізаторських кошмарів,
На моєму тілі безліч ран!
Бути вождем без племені,
Бути отцем без сина...
У непроглядній,суцільній темряві,
Утіха моя єдина:
Війна і вірний друг,
Війна і Великий Дух!
У подвигах зростає спокій,
Я вперто рахую кроки,
Які мені лишилися до прірви,
Але ж ні цей дивний білий-
Названий брат не дасть делавару померти,
Хіба що з честю -у бою!
Допоки курки в карабінах не стерті,
Оберігає душу він мою!
І я справді вдячний йому за це,
Хай буде прийнятий Творцем...
І може десь там на спільному небі,
Ми зустрінемось при потребі!
*Великий Дух-так північноамериканські індіанці називали Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445087
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.08.2013
автор: Той,що воює з вітряками