Одинокість... Сьогодні це норма:
Одинокі сьогодні всі.
Й не важливо, що хтось є поруч -
Це самотність на рівні душі!
Пролітають години, роки,
Ми крокуємо в небуття.
Серед натовпу ловимо погляд,
Що вернув би нас до життя.
Ми мов той Діоген, що в місті:
Серед білого дня, з ліхтарем!
Все шукаєм свою половинку
І не віримо, що знайдем...
Та коли таки трапиться чудо,
То невір’ям, або жорстокістю,
Просто нищим щасливе майбутнє,
Й знов один-на-один з самотністю...
Навкруг себе будуємо стіни
Захисні, кам’яні, високі!
Захищаємося від чого?
Люди зараз такі одинокі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445065
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.08.2013
автор: jouri