серпень…
ще днями –
смажить і пече:
жагучі пристрасті,
хоч перейшли у звичку –
палають ще…
як любощі тілесні,
не вінчані,
не вічні,
не скроплені гісопом, ні дощем…
а но́чі…
як сон зітре умовностей личини,
задавнені коханці
одне від одного одве́рнуться плечима,
розко́тяться на розпашілім ложі –
чужі…
на серпень схожі…
серпень…
іще в одчинене за звичкою вікно –
палає днями,
а ночами – приховано
зітхає-дихає самотньо-хо́лодно:
невідворо́тності осінні
проз ковдру й сон – як льодяні ножі…
чужі…
вже не коха-ні,
а лише коханці…
уранці –
сльози і роса,
бала́чка спроквола́ між «так» і «ні»
впівголоса,
туман-на
і розмита:
хоч – плач,
минулася весна…
минулось літо
23.08.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444867
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.08.2013
автор: Валя Савелюк