Ніч- темно на дворі,
Матір в сльозах,
Тане вона у дитячому горі,
Батько сивіє отак на очах.
В них захворіла дитина,
Ще немовля...
Навіщо прийшла лиха ця година,
В подружжя з під ніг утікає земля.
Вони вже не знають що і робити,
Кому що казати,
І в кого поради іще попросити,
Кого ще благати?
Устали обоє вони на коліна,
Вона все лежить,
То їхня кровинка- то їхня дитина,
У них тільки серце болить.
Ну як тут не плакать_ ну як не ридати,
І сльози біжать...
Кого ще просити- кому що казати,
Дитину потрібно спасать.
У верх підняла рученята,
Геть не кричить.
То вхопить ними маму, тата,
Відпустить знов- бо їй болить.
А мама з татом як в облозі,
Безпомічні такі,
І цілу ніч у тій тривозі,
Ніхто крім них- вони батьки.
Байдужі люди всі в окрузі,
О Господи- прости!
Усі получать по заслузі,
Усі несуть свої хрести.
І прийде день, і всіх зрівняє,
Усі пристануть на суді,
Як може він- хай вам прощає,
І вас не лишить у біді.
ЩОБ ЗРОЗУМІТИ ПЕРЕЙДІТЬ ПО ССИЛЦІ: http://www.youtube.com/watch?v=joVSedYIz3c
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444724
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2013
автор: Рибанчук Микола