Пісні тепер мені старі пісні,
Масні від губ твоїх мої,
В вікні далеко десь горять вогні,
Там, де таких як ми, рої.
Ми прокидаємось в півсні,
Твої думки в моїх живуть,
На двох ці пута затісні,
А хтось й в таких тримає путь.
Я вирву душу навесні
І відправлятиму на схід,
Най принесе яскраві дні,
Сповільнить мого часу хід.
Там, де ще крики голосні,
Когось стискає жаль й полони,
Обличчя пафосні й сумні
Зжирають наших міст перони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444589
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2013
автор: Яна Янчік