Коли приведеш нас знайомити — я найкраще зіграю за все життя роль.
Я зіграю, Господи, як я зіграю!
Перед тим поставлю на серце довжелезно-надійний пароль.
Лише очі мені зав*яжи: зрозуміє, як я скучаю.
Я зіграю. Як актриса найкраща, як прима червоних доріг.
І так, що сам Станіславський — і той повірить!
Як ніхто і нІколи, як нікОли б нізАщо не зміг!
Це ж треба: а вона — як дитина: в усі казки вірить.
В мене буде усе: канська пальма,і глобус, і в золоті лев.
А як вийду з софітів — із пліч врешті впАде гора.
Позакадровий.
Тексту немає.
Крик.
Рев.
Не за ту роль я молила про Оскара...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444539
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2013
автор: Настя Мозгова