Відкинути всі "за" та всі нікчемні "проти"
крізь сотні сумнівів до тебе знов прийти ,
тоді за нами гналися розлуки копи ,
а ми ховалися у полі за снопи ...
Метеликів ловили у долоні
та прикладали крильцями до вуст ,
а нам казали ,що кохання вже не в моді
я тихо танула ,а ти десь зник чомусь...
Залишив в серці без оазису пустелю ,
з очей всі іскорки нахабно так забрав ,
для тебе я була мов кава з карамеллю
веселка з безліччю чудових фарб...
Тепер крізь сотні сумнівів я знов біжу до тебе ,
переборовши гордість та незрозумілий страх ,
я не керую тим ,що оселилось поміж ребер ,
давай поїдем завтра до Дністра...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2013
автор: Примха щастя