Місяць на небі зорі пасе,
Вправний пастух він, йому це пусте,
Бува ненароком вниз зірка летить,
Не встигне впіймати, одна лиш тут мить.
Їм нема ліку холодні, яскраві,
Він стереже їх ради забави,
Поруч із ним одна лиш кохана,
Зірочка ясна, завжди жадана.
Мов сонечко ясне, світить для нього,
Молодшає він від кохання палкого.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/277-misyats-na-nebi-zori-pase.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444218
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.08.2013
автор: Антоніна Грицаюк