Осінь поспіша зустрітись з літом.
Чую тупіт кінських я копит.
Хоч ще літо грає колоритом,
Осінь на баскім коні спішить.
Гордовита, показна постава
Обережно літо витісня.
І вже швидше потуха заграва.
Спокійніша літня метушня.
Прохолодні, свіжі літні ранки.
Де-не-де злітає жовтий лист.
Я наповню чаєм філіжанки,
А ти, милий, ближче притулись.
Засмутився? Літо ж ще надворі,
Осінь хоч і вступить у права,
Замилує листям кольоровим,
В подарунок я - душі слова.
Та такі, щоб щастю було тісно,
Що примусять смуток забувать.
Ще нам допоможуть вони, звісно,
Почуття прекрасні цінувать..
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444214
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.08.2013
автор: Н-А-Д-І-Я