На васильковім небі, як мідяк коштовний,
поміж блідих, рожево-павутинних, сивих хмар
Висить самотній, наче глобус, місяць повний,
Зірки запалює в нічному храмі паламар…
Вечірні сутінки блукають, як примари,
На крилах вітру проникають нишком у вікно,
Серпнева ніч нам наливає в чашу чари,
П’янить, хвилює кров, солодке і терпке вино…
Думки кружляють і гудуть, неначе бджоли,
Заснути нереально – в голові звучать слова,
А під вікном духмяний запах матіоли,
Дурманить пряним ароматом скошена трава…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444113
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.08.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО