Осторонь, зовсім осторонь
пролітає зграя пташок,
Гострими недомовками
у блакитті їх шум замовк,
І відлуннями семиструнними
озиваються вечори,
Переспівами несподівано
доторкаються до душі.
Осторонь, зовсім осторонь
пропливає зграя людей,
Ненавмисно вже домислили,
що було, що настане, що є,
У навушниках, закіптюжені,
пропускають свої шторми,
Недоспівані, збиті хвилями -
наче глибоко, та гримить.
І увечері - завжди втечами,
перельотами чи онлайн
Зграя - осторонь, і самотністю -
так гартують серцеву сталь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444079
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2013
автор: Siya