Ліквідую засмічення мороку
в залізі сонячних рукавиць
палю собачий гавкіт
аби приборкати дистанційне управління.
шовкові тканини з терня,
брате, молись за червоних китів,
їм зовсім не просто
в цих випрасуваних океанах,
солених калюжах ілюзій
нема кисню,
хоча б ковточку краплинного
чи прозорого.
молись, брате!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444078
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2013
автор: Ана Канкра