Осінній день лягає понад містом,
Похмурий парк дрімає в самоті.
Без поруху лежить пожовкле листя,
Лише струмок хлюпоче в темноті.
Згасли вогні у вікнах тихих вулиць,
Схилилось гíлля на дахи вогкі.
Уздовж доріжкою нічний прибулець,
Згубив блискітки-зіроньки палкі...
Непрошена прийшла у гості осінь,
Змінила все на золотий покров.
Земна краса — дрімає темна просинь,
Поміж небес й задуманих дібров.
Ця тиха ніч розморена, безсила
Вплітає в ковдру бабині нитки.
Летять у небуття, напнувши крила,
Птахи невтримні — молоді роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2013
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА