Перемикни на блакитний екран. Благаю.
Там підозріло танцюють геї. У суб'єктивній сфері.
Завмираю, і це так треба. Я в стані епопеї.
Перемикни, рука, давай. Чужа ти мені стала,
І занепалий чужий небу. В зраді полеглі, в заді відсталі.
Залиш свою божевільню, залиш. Порви з нею,
Моя голова і її відносини. Не збулося в них.
Не прийшла совість на побачення,
Пробачення проситимеш в стіни.
На вітер пішли дороги оті, що до кайфу вели.
Скажи, іноземний язик, гостро-німий.
Пролий апетит, на її ноги стрункі, її це свої.
Все спільне. Так напророкувала стратегічна уява.
На губи скляні, у відображенні мовлять сумні.
Значить так, перемикни в останнє промовляю.
Чуєш ,ти, це я до себе так звик. Перемикни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443897
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2013
автор: Максим Жембровський