Скажи мені:дощ вміє засинати?
Скажи,а чи болить його дуща?
І хто його зуміє цілувати,
Він сам неначе дивне немовля.
І чим він гоїть свої старі рани,
Коли так сильно падає.Болить
Його душа?А хто всі трусить чари,
Чи вміє філіжанку кави пить?
Скажи мені,а в нього є будинок?
Я би до нього в гості лиш пішла.
Зібрала би дарунок іх хмаринок,
Подарувала б кращого вірша.
А коли плачуть зовсім малі діти,
Болить його душа,та він мовчить.
Він піднімає дуже гарні квіти,
І вчить навіть квітки оці любить.
Сиріткам в дитбудинку каже казку,
Шепоче,та чи хтось її почув?
Він їм дарує материнську ласку,
Бо біль душі маленької відчув.
Запалює на небі він кандило,
А хтось говорить-це прості зірки.
Та в місяця кропило загубилось,
І він шукає всі свої роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443743
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.08.2013
автор: Відочка Вансель