Так спали сни аж до самого ранку,
Натомлені від стомлених думок.
Я виконаю кожну забаганку
Тільки твою.Сплету тобі вінок
Моїх найкращих віршів.Прочитаєш?
Це все тобі,це все лише тобі.
Я напишу усе,що забажаєш,
І до твоєї притулюсь душі.
Гойдалися кремовобліді хмарки
На кольорах веселки,що ще спить.
А дощ писав листи і старі марки
Зі мною став до ранку аж ліпИть.
Писав листи,вкладав артос і щастя.
Для чого він обряд такий робив?
Це для кохання було як причастя,
І пір"ям Янголят їх сподобив.
Дзвіночки причіпляв він сам до себе.
Так тихо,що не всі зможуть почуть.
Веселкою він вималює небо,
Дощиха,дощ вірші найкращі ллють.
Взялись за руки,скинули драбину,
І стали з неба падати удвох.
Я дякую за кожную хвилину,
Що нам подарував з тобою Бог.
Так спали сни,я їх сама вкладала,
Хіба вони не втомлюються,ні?
Тебе всю нічку я процілувала,
Бо ти найкращий в мене на землі.
Навіть дощиха заздрила.Дощами
Мені стелила ковдру з кращих снів.
А я молилась довгими ночами,
Що ти мене знайти таки зумів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443740
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.08.2013
автор: Відочка Вансель