[b]Шо за жінка?[i][/i][/b]
[i]Вабила безшумно, як з'явились зорі,
біг у еро-думи з пляшкою й горням.
Зовсім я не дикий, може трохи хворий,
але то для тебе дівчинка ням-ням.
Вабила-палала і доволі близько,
напівголим тілом, наче вигина
ну, а я гадав лиш, хто оте дівчисько?
І чому сховалася в пляшечці вина? [/i]
[i] Саша Бойко[/i]
Сховалась ти у пляшці від вина,
Скажи, ну як тебе відтіль дістати?!
Я знаю, в тому є моя вина –
Злякав, бо трішки я дивакуватий.
Таємні еро-думи їй відкрив.
Я п’яний був. Вона була так близько…
«Ням-ням тебе!» - вона ж здійняла крик
І в пляшку – чмих… От капосне дівчисько!
А в пляшці тій вина ще ого-го!
Дарма, що третя, але ще не вечір.
Сьогодні я «ням-ням» уже когось,
А ця вже п’є вино моє, до речі!
Я гладив палко вигини на склі…
Як дівчини фігура – форма пляшки!
Просив її, аж кидало у млість –
Не пий усе – залиш мені хоч трішки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443739
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2013
автор: Лілія Ніколаєнко