Я обійму тебе за шию міцно-міцно,
А як побачу пульсацію у скроні,
Зіжму я їх іще міцніше,
аж пальці стануть білі від нехватки крові
І на останній тихий подих я прошепчу останнє слово...
А потім у саду де груша дика,
Де є противні корінці, я яму вирию велику,
Надно як пуху кину камінців
І покладу тебе я акуратно,
І загорну і притопчу, що сили...
А потім напишу я фарбами на груші,
Які знайшла я десь в коморі,
Коханому останнє слово,
Що спочиває в нас на дворі:
"-Ти говорив, що не покинеш,
Але паскудо хтів піти,
Тепер нікуди ти не дінеш,
Кохання нашого сліди..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443557
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2013
автор: mister_Warden