Неначебто загорнута у казку,
і начебто закутана у сни.
Знімаю знову з себе маску,
всі дякуйте й кажіть "віват","мерсі".
У клітці золотій наміряю я кроки,
і відлечу до піднебесних врат.
Розтануть на шляху усі мороки,
і я потраплю в райський та прекрасний сад.
В саду тім слухатиму зорі,
та буду пити васильковий чай.
Дивитимуся озеро прозоре,
гойдатимусь на весняних вітрах.
Під ранок повернусь надихавшись вітрами,
і в клітці золотій наводитиму лад.
Вночі ж гулятиму попід садами,
загорнута у казку із балад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443541
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.08.2013
автор: Bivira