В ніжнім узорі з блиском до болю
Падають зорі на щастя-долю…
Природна змова – випад досадний,-
У змісті слова – дощ зорепадний…
Небо в червонім вогнищ горінні,
Все у бездоннім маків цвітінні,
Світло казкове у справжніх чарах,
Сяйвом чудовим закрило хмари…
Вільним каскадом лине проміння,
Дощем та градом зірок падіння…
З порід летючих,- букет вогнями,
Потік могучий аж до нестями…
Горить повітря майвом стодолу,
Граючись з вітром,- летить додолу
Дощем вогняним, ніби так треба,
З вінцем багряним без фарби неба…
Порив сил злючих у мерехтіннях,
З ним вир болючий,- відпад каміння
Гасне не марно рясним намистом,
Де грає гарна блакитність чиста…
Метеорити та метеори,-
Небесні квіти,- полум’я море
І далі будуть без провидіння,
Мати, як люди злети-падіння…
15.08.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443500
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.08.2013
автор: Єгорова Олена Михайлівна