Холодно без тебе.
Із криги сонце,
Замерзло небо.
Чи, може, сон це?
Ти злишся, знаю,
Та не треба.
Лиш усміхнись -
Розтане небо,
Зігріюсь я
У своїх снах.
Без твого подиху -
Знов лід і страх.
Чомусь здається,
Наче у морях
Самотності і тиші
Мене тонути
Ти залишиш.
Покинеш раз
І, мабуть, назавжди.
Востаннє скажу:
"Ні, не йди..."
Не зупинився ти,
Переступив поріг,
Залишив на душі
Лиш біль і сніг.
Був білий він -
Водою стане,
Заплаче, потече,
Омиє ніжно рани.
І я засну.
І знов омана -
З тобою я іду.
А на яву - світанок.
Я штору відхилю.
Дивитись стану.
Без тебе. За вікном
Обридлий січень.
Та, сподіваюсь,
Він не вічний.
Я знову оживу.
І лиш чекатиму
Тебе й весну.
Тебе - весну.
verLOREN^
19.08.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443440
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2013
автор: Ірина Гарасим`юк