Зійди із трону, мій печалю
Поглянь навкруг – твої діяння!
І навіть миті без кохання
Не студять голову шалену.
Лише гарячою порою,
Самотній день рятує сон
І мовить маса в унісон,
Що ти живеш вже не собою.
Не мариш більше висотою,
Все нижче й нижче навпростець
І лише теплий вітерець,
Тобі ввижається красою.
Зійшов із трону мій печаль
Сурмить душею, тіло плаче
Поклав я голову неначе,
Сумує погляд мій у даль!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443127
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.08.2013
автор: Андрій Толіч