Най буде біль! Усе минеться…
Зітліє на Голгофі хрест.
Життя забавою здається
на фоні вічності небес.
Полярна зірка шлях не вкаже!
Дощу не плакати за нас!
Лиш смерть у чорнім екіпажі
за кожним прийде у свій час.
Але до поки серце б’ється, -
таке нікчемне і слабке, -
ти вір у те, що все минеться!
Усе в цім світі не тривке.
На попіл обернеться тіло,
душа полине до зірок…
І будемо сміятись сміло
над марністю людських думок.
Через Голгофу шлях до неба.
А думка – то найтяжчий хрест.
Лиш віра – все, що тобі треба,
вона підійме до небес.
Навіть загубленим в притоні
укаже шлях до вороття,
вклавши в простягнені долоні
шматочок спраги до життя.
(13.08.2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443106
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.08.2013
автор: cright