Лицеміри…

Великий  чи  маленький  птах
летить  так  що  нездоженеш
іржавий  чи  новий  цвях
забитий  в  землю  не  знайдеш!...

Чи  існує  віра  а  лицеміра?!
Думка  в  голову  засіла...
Кілька  варіантів  зїла
та  самому  думать  надоїло...

Самому  вдвічі  легше
коли  ніхто  не  бреше  з  боку
не  тратишся  на  кекси
не  бачиш  їхні  надуті  щоки...

Не  терпиш  характеру  тупого
що  настрій  портить
читавши  мораль  всю  дорогу
немов  це  допит!

Не  суджу  книгу  по  обгортці
з  днем  новим  сторінки  гортаю
не  сиджу  вже  на  уроці
а  думав  що  про  все  вже  знаю!

Мої  очі  що  години  днини  та  миті
на  такі  вчинки  розкриті
не  скажу  що  ситий
але  й  трохи  прикритий.

Багато  бездушності,  стадо
міняє  невблаганний  час
а  вас  зростає  наче  розсада
лицемірів  наче  хтось  дав  вам  наказ!

2009р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442978
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2013
автор: Капітошкове серце