Спогади

У спогади поринув я недавно,
Вдивляючись між зорі на нічному небі.
Я повернувся у минуле часом,
В зимові і холодно-теплі ночі...

Так ніжно падали сніжинки з неба,
Танцюючи під світлом нічного ліхтаря.
Я проводив тебе до дому вперше,
А серце стукотіло... ох, було життя;)

А повертаючись до дому, не стримував емоцій,
Радів, немов мале дитя.
І згадував моменти, коли хотів до тебе доторкнутись, -
Це були перші щирі, маленькі почуття.

А перший поцілунок - це було неймовірно,
Замерзлі губи і рум'яні щічки...
І танув лід, зволожені уста,
На серці вже в той час була весна...

В цих спогадах я довго ще блукав,
В реальність не хотілось повертатись...
Та залишається єдине - це надія,
Надія, що усе це ще колись буде...