Блаженні миті, ви пекельно смертні,
Ви цукром розчинилися в туманах,
І розтеклися, сонячно інертні,
Слізьми солоними в пекучих ранах…
Блаженні миті, ви – вогні небесні,
Космічним димом сьогодення стерли,
В думках зіткали усмішки гротескні,
Спинили часові піщані перли.
Блаженні миті, болісно кохані,
Ви терном поросли в консерватизмі
Мого життя, у вічному обмані,
В суцільному крихкому футуризмі.
Блаженні миті, де ж ви загубились?
Куди втекли босоніж сиротами?
В душі усі годинники спинились,
І спогади лиш мерехтять квітками…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442788
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.08.2013
автор: E. Insomnia