поки ти ногами ворушила листя…

Поки  ти  ногами  ворушила  листя,
Підкидаючи  його  вище  голови,
Я  дивився  на  рожево-жовте  місто,
Якеє  зовсім  скоро  буде  у  пітьмі.

Сонце  майже  за  обрієм  сховалося,
Останні  промені  світили  крізь  дерев.
Ти  ж  кружилась,  щасливо  посміхалася,
Простягала  своїї  руки  до  небес.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442499
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2013
автор: pippouzver