Вишиваю для хмарки фіранки

Танцювати  на  хмарах  до  самого  ранку,
І  тримати  в  долонях  холодні  дощі.
Вишиваю  з  пір"їнок  для  хмарки  фіранки,
І  молитви  молю  для  своєї  душі.
І  до  тебе  літати,щоб  ковдрою  вкрити,
Коли  просто  заснеш-зацілую  тебе.
Більше  світу,зірок,вище  неба  любити,
Цілувать  твою  душу,і  тіло...Це  все,
Що  найбільше  в  житті  я  для  себе  просила.
Щоб  щасливим  ти  був  на  цій  грішній  землі.
Я  за  тебе  завжди,завжди  Бога  молила.
Хай  щасливі  на  світі  цім  будуть  усі.

__________________________________________________________________
Потримай  мене  просто  за  руку,
І  ніколи  від  мене  не  йди.
Іншим  дякую  я  за  науку,
Ти  потрібен  мені.Тільки  ти.
Хай  сплетуться  докупи  всі  весни,
Хай  зберуться  всі  наші  дощі.
Ти  волося  мені  будеш  плести,
Цілувати  і  вдень,  і  вночі.
Потримай  ти  за  руку,я  знаю,
Що  кохаєш  мене,що  прийдеш.
Я  тебе  до  нестями  чекаю.
Ти  для  мене  всі  зорі  зірвеш.
Я  сховаю,тобі  подарую,
Хочу  щастя  для  тебе.Бери.
Прошепочеш  далеко-почую.
Лиш  від  мене  ніколи  не  йди...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442392
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.08.2013
автор: Відочка Вансель