Давай…

Давай,  стріляй,  чого  ти  чекаєш?
Я,  все  одно,  завтра  прокинуся  знову.
Я  так  хотіла,  та  хіба  ж  ти  знаєш,
Шепотіти  на  вухо  тобі,  колискову…

Давай,  біжи,  я  тебе  не  тримаю.
Та  чого  ти  ще  й  досі  знаходишся  поряд?
Твої  очі  –  шматочок  мого  небокраю,
Я  втрачаю  себе,  коли  ловлю  твій  погляд.

Давай,  іди,  ти  мій  друг,  відсьогодні.
Я  й  щаслива  і  хвора,  я  вільна  без  меж.
Тобі  не  тонути  у  моїй  безодні…
Та  й  навіщо,  адже  все  одно  ти  ідеш…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2013
автор: Katrina