Нас чорт позвав
Козацький дім покинуть,
Змінити світло волі на імлу,
Тих, хто сконав,
Забути, геть поринуть
І загасити іскру ту малу,
Що нас вела,
Що нам дала надію
На досяг цілі нашого життя,
Що біль зняла
Нам на шляху до мрії.
Тепер ми з острахом на майбуття
Вдивляємось,
Непевні йдем по колу
А навкруги – лиш темна довга ніч.
Що відбулось?
Чом від дверей на волю,
Тікаємо ми всі урізнобіч?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44225
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 28.10.2007
автор: Noctivagus