Я б запросила вас кожного до себе додому,
Напекла б пирогів і налила всім кави,
Я не відчуваю з вами печалі і втоми,
Як ваші справи? Розкажіть, бо мені цікаво.
Ех, дівчата, відчуття, що не бачила вас сто років,
Розумію, що у вас робота й ще якісь справи,
Я боюся бути далеко, за тисячі кроків,
Ви пишіть мені, любі, бо мені цікаво.
Знаєте, хлопці, ви найкращі і справжні друзі,
З вами кожна секунда весела й яскрава,
Та колись кожен буде у своєму крузі,
Подзвоніть мені, рідні, бо мені все рівно цікаво.
Я з вами і словом, і ділом, і «гори звертати»,
Й якщо доля вчинить колись не зовсім ласкаво
Я буду завжди на своєму порозі чекати,
Мене не забудьте, я прошу, бо мені цікаво.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442195
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Яна Янчік