І не славив, й не соромив (За мотивами А. Ахматової)

Не  хулил  меня,  не  славил,
Как  друзья  и  как  враги.
Только  душу  мне  оставил
И  сказал:  побереги.

И  одно  меня  тревожит:
Если  он  теперь  умрёт,
Ведь  ко  мне  архангел  божий
За  душой  его  придёт.

Как  тогда  её  я  спрячу,
Как  от  Бога  утаю?
Та,  что  так  поёт  и  плачет,
Быть  должна  в  его  раю.


                     _  *  _

І  не  славив,й  не  соромив,
Так  як  друзі  й  вороги.
Душу  залишив,  промовив:
"Вірю,  зможеш  зберегти".

Та  одне  мене  тривожить:
А,  якщо  тепер  помре?
Всеодно  архангел  божий
Взяти  душу  цю  прийдЕ.

Як  тоді  її  сховаю,
Як  від  Бога  утаю?
Та,  що  плаче  і  співає,
Мусить  бути  у  раю.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442146
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Радченко