Я напевно живу лиш віршами!
Наче кисень, що в горах я пю.
Все чомусь я ходила граями,
А у світ цей добро тільки ллю.
І щоночі я з ними кохаюсь,
Вони в душу не лізуть, як пил.
Зранку сонечку я посміхаюсь,
Без надії, що є десь ще тил...
Вони в бруді моєї одежі...
Не шукають чіткий компромат.
Ось я бачу вже знову в мережі,
Муза йде, поруч з нею формат.
Я напевно живу поетично?
Чітко мрію, рядками горю...
Але все по простому, практично,
Тільки Бога постійно молю.
Я напевно живу лиш віршами!
В тому суть, що любов мабуть є!
Плава лебідь стрімкими річками,
Рима є, бо вона виграє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442122
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Колос надії