Кудись життя прошите ходами – долями
Комусь колись було боляче начхати
І я чекав, і я терпіння до когось мав
Лежав, сидів, оглядався, виглядав
Сьогодні підвівся і більше не збрехав
Мені набридли чиїсь безглузді ігри
Де є праві, а я завжди неправий
Я хочу нині, я хочу жити зараз
Я хочу дивитись в очі ті
Де можу бачити лишень себе
Мені байдуже на чужих минулих
Мені гірко від своїх минулих
Не буду згадувати те, де без сенсу
Я зараз тут, я хочу бути тут
Хтось в спину мені кидає камінь
Ображає тих, кого навіть не знає
Хіба можна так не знати і казати
Рвати одяг, виривати душу
І думати, що найгірше є мені
Байдуже? Ні не байдуже
Просто я сьогодні не рахую до нуля…
08082013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442117
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Василь Великий