Тріснув місяць в знемозі…

Тліє  пристрасті  грань,  що  немовби  усипана  в  тіло,
А  причина  цьому  -  часу  відрізок  "Вибухнув  світ".
Шалу  пил  осідає,  що  тільки-но  випустив  цвіт,
Потопає  в  релаксі  єство,  що  в  судомах  тремтіло.

Мене  пестила  ти,  бархатином  вкривала  неначе.
Прогинавсь  від  цілунків  твоїх  просто  в  зоряну  ніч.
Тріснув  місяць  в  знемозі  і  срібло  пролив  навсебіч.
І  жага  тліє  гранню,  що  всипана  в  тіло  гаряче.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442087
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Бойчук Роман