Ти дуже хотіла мене любити.
В листах, зневажених голубами,
Холодні вірші сушили квіти
І ті лишалися під ногами.
Щасливі люди живуть окремо.
Я забуваю твої обійми.
Усе, що в подорожі зберемо,
Змиває темна вода Гольфстріму.
І я благаю тебе: залишся!
Не розуміючи навіть нащо.
Твої пісні підіймають вище,
Твої листи, імовірно, кращі
За всі романи старого Гете,
За всі теорії Карла Маркса,
І я не знаю інакших ґетто,
Ніж ті, де людяність – явна маска.
І я не стану палити мапи,
Моя вода затупила камінь.
Ти так хотіла мене кохати…
Словам немає кінця і краю…
P.S. Слова - ненадійний союзник, проте небезпечний ворог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2013
автор: Олександр Ткачинський