Я пронесу своє серце крізь пітьму у руках….

Я  пронесу  своє  серце
Крізь  пітьму  у  руках,
Упущу  –  розіб'ється,
Міцно  триматиму  –  задихнеться.
 Я  пронесу  його…
І  легким  дотиком  руки
Зігрієш  його  від  холодної  мерзлоти.
Воно  знов  затріпоче  як  пташка,
Без  болю  співатиме  знов.
Від  твого  дотику  мурашки,
А  серце  каже,  -  то  любов…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442045
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2013
автор: Тетяна Власенко