Мені до тебе зараз не добратись,
Та й де та сіль, коли завжди обіч.
Вся насолода в тім, щоб дочекатись,
Легесенько торкнутись рідних пліч.
Я дякую за те, що ти чекаєш,
Що в ночі сни про мене замовля.
І я тебе люблю, і бачу - знаєш,
Неначе маму миле немовля.
Вже скоро очі, стомлені за літо
Шукатимуть відради у тобі,
Тож будь готова ніжна, Афродіто,
Відтінки бачить сіро-голубі.
Присвячено П.О.А.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441901
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2013
автор: Андрій Конопко