ВІТРОВІЙ

Розплету  колоски  у  пшениці
І  у  гречку  зненацька  пірну,
Скубну  жито  за  жовті  косиці,
По  росі  батіжком  промайну.

Запозичу  у  сонечка  лиску
І  шалено  гайну  у  поля,
Розкосичу  грайливо  берізку  —
Хай  пишається  мною  земля.

Зазирну  в  одиноку  криницю,
Розхвилюю  до  денця  краї  —
Розгойдаю  джерельну  водицю
І  полину  в  чубаті  гаї...

Тут  —  стихія  моя  і  родина,
Тут  —  моя  непідкупна  зоря.
Сяй  моя,  незалежна  країно,
Тут  бурлить  моє  вільне  життя!        2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441888
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.08.2013
автор: Lana P.