Я не хочу прощатись, та іноді надто потрібно,
Щоб вернутись сюди і новою вдихнути це світ.
Щоб любить поновому і в той час так ніжно,
Я з тобою прощаюсь і птахом злітаю у вись.
Лиш недавно до цього тебе покохала насправді,
а до того мара лиш була та туман.
Я тобі признавалась давно у коханні,
та до цього була то лиш гра.
Бо кохати по справжньому - душу віддати,
й сердце своє німе до твого привязати навік.
Й не просити нічого, й не ждати від тебе відплати,
і колись відпустити тебе одного, у цей світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441860
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2013
автор: Bivira