Невловима

Десь  зникло  наше  "ми",
у  душах  наших  мир.
По  спилених  дорогах
до  тебе,  збивши  ноги
ішла  -  шукала  щастя,
втікала  од  нап́астей.

Десь  зникли  наші  дні,
прогулянки  під  небом.
Міські  нічні  вогні,
я  на  руках  у  тебе.
Все  в  спогадах  палючих,
іде  від  мене  неминуче.

Де  ж  наші  почуття?
І  мрії  ті  гарячі,
про  світле  майбуття,
про  посмішки  дитячі.
Ще  чую  кроки  за  дверима,
любов  втікає  невловима.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2013
автор: Kris_Tina