Я рада, що перехворіла нами,
Вже не лякає безна самоти.
Мій колір був не з тої гами,
Яку зазвичай обираєш ти.
Життя вже не стоїть на місті -
Нові знайомтсва, нова я.
Від тебе не чекаю вістів,
Душею більше не твоя.
Назавжди з сумом попрощалась,
У інші очі з трепетом дивлюсь.
Як довго я піти боялась.
Та чомусь більше не боюсь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441392
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.08.2013
автор: Валерія Донецька