Зацвіли жоржини в нашому саду

Зацвіли  жоржини  в  нашому  саду,
Ще  не  раз  з  тобою  я  сюди  прийду,
Сядемо  під  липу,  в  скошену  траву,
Я  тебе  за  плечі  ніжно  обійму.

Молоді  жоржини  тільки  розцвіли,
У  цей  час  колись  ми  перший  раз  прийшли…
Перший  поцілунок  з  руж  зняли  самі
І  сіяли  зорі  ясно  у  горі.

А  жоржини  теплі  в  ранішній  росі,
При  ранковій  зірці  сяяли  в  красі,
Перший  промінь  сонця  липу  освітив,
Я  тебе  додому  тоді  відпустив…

У  вечірнім  небі  знов  Чумацький  шлях,
І  тумани  сиві  бродять  по  полях,
Чарівні  жоржини  квітнуть  у  саду,
Я  за  стільки  років  вперше  сюди  іду.

Сяду  знов  на  сіно,  добре  липа  є
І  заб’ється  з  болем  серденько  моє,
Зацвіли  жоржини  в  батьківськім  саду,
Я  до  них,  кохана,  як  уперше  йду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441379
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2013
автор: Віталій Назарук