Оченята чорні дивляться на світ
І русявий чубчик виграє промінням,
- Любий мій онучку, скільки тобі літ?
Ти кровинка наша, з нашого насіння.
Гордість дідусева і надія бабці,
Батьківська постава, мамина краса,
Як приходиш в гості, ми неначе в казці,
Хата оживає - обертом пішла,
Вчиш нас малювати, пазлики складати,
Хитрі оченята бачать все навкруг,
Ти умієш внучку бабцю поважати,
А дідусь для тебе самий кращий друг.
Виростай наш внучку і шануй родину,
Повертайсь додому, де сім’я твоя,
Бережи червону під вікном калину,
Тут твоє гніздечко, тут твоя земля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441237
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2013
автор: Віталій Назарук