- Чому, небоже, поселився
В хатині бідній за селом?
Програвся, може, чи пропився?
Чи в чомусь іншому облом?
Всміхнувся в вуса неборака:
-Все мав: і гроші, і сім"ю.
А жив у місті, як собака,
А тут - кум-сват я королю.
Собі у всьому даю раду,
Харчуюсь, в чистоті живу.
Краса природи - ось відрада.
І все не в сні. а наяву.
-А що ж дружина? Приїжджає?
І, може, проситься сюди?
- Дружина? З іншим рай шукає,
Що́ їй без газу, без води?
На думці лиш одні курорти...
Єгипет, Турція чи Крим...
А я? Ну що ж і я не проти...
Та краще вже хай їде з ним!
Всміхнувся в вуса і до хати
Поніс повнісіньке відро
Води з криниці...Дим пихато
Слав в небо всім привіт-добро...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441195
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2013
автор: zazemlena