А дощ собі своє…

Іду  дивитись  дощ,
І  крапельками  поту
Дощ  виявить  турботу
До  розігрітих  площ

Іду,  не  важить  шлях,
І  змиє  дощ  сліди
Стараюсь  легко  йти
В  калюжах–кришталях

А  дощ  собі  своє...
На  дотик  краплі-руки,
І  водогонні  звуки…
…іде,  і  не  стає…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441167
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2013
автор: морський лев