не мріяв про сон,
не волів би й бажати.
я — низенькі приховані спори,
ти — тоненька висока стеблина.
поміж нами зв`язок має бути
чи колись має стати.
не дíждеться змін
переконливе серце.
на частини його не розділиш,
а як так, то чи боляче надто?
бо в тобі, обійнявши щосили,
людяність не озветься
не гайся, коли
починається ранок.
попери свій єгипетський килим;
попрасуй простирадла й фіранку.
свято вір, що тобі пощастило
мати власну кімнату.
а як прибереш,
ти не жди, не чекай.
всі лайливі слова вилуч з кешу,
ти ж не він, ти не п`єш і не палиш.
зустрічають людей по одежі,
проводжають... вже знаєш.
© Мінливо Байдужий, 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441163
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2013
автор: Митрик Безкровний